Цього тижня наша поїздка була максимально насичена. Найперше ми мали зустріч із двома бригадами військових: Першою Прикордонною та 308-й окремим інженерно-технічним батальйоном.

 

Передали військовим сітки, солодощі, військові рюкзаки, їжу швидкого приготування та медикаменти. 

 

Після цього наші волонтери вирушили до цивільних. Частину допомогу, ми залишили у Словʼянську, іншу частину роздали у Святогірську та селищі Ярова. Це місця, де все ще проживають діти та літні люди, але проходячи селищем, вцілілого будинку просто немає. Людям, які там проживають ми залишили продуктові пакети, засоби гігієни, свічки та одяг.

 

Їздячи до прифронтових міст та селищ, ми спілкуємося з людьми та помічаємо, як щодня їм все складніше, коли моментами здається, що до всього можна звикнути, але до війни звикнути не можливо. Бо вона для людей триває вічність, бо вона щодня приносить все більше болю та розчарування. 

 

Те саме ми можемо сказати і про наших бійців. Щодня вони проживають зовсім інше життя, і щодня вони готові до того, що цього ранку сонце для них могло зійти ввостаннє. Це ми говоримо для того, щоб ви не припиняли памʼятати, молитись, підтримувати та робити усе для миру в нашій країні. 

 

Хочемо подякувати усім, хто долучався до збору на цю поїздку, також щиро дякуємо учням та викладачам Бориславського Медичного коледжу за те, що так часто передаєте через нас гуманітарну допомогу для наших бійців. Їм надзвичайно важлива наша з вами підтримка