Навчальний рік у спеціалізованій школі «Гармонія» завершений, і ми раді, що маємо дотичність до учнів цієї школи, до найособливіших дітей — це дітки з різними синдромами, діагнозами, з ДЦП…

Але в кожного з них — своє світло, свій унікальний світ, у який ми мали честь хоч трохи зазирнути. На завершення цього року, на останньому дзвонику, ми не могли бути осторонь. Тому нашою командою приїхали в «Гармонію», щоб ще раз обійняти цих чудових дітей та підтримати в святковий день.

У гостях у діток був веселий Пес Патрон, який проводив конкурси та дарував усмішки, а також ми підготували солодощі для кожного.

Проте, хочемо поділитися однією історією, яка залишиться з нами надовго.

Один хлопчик із синдромом Дауна, сидячи на святі, заплакав… Його випадково оминули, коли роздавали цукерки. Він просто сидів і плакав тихо, по-дитячому. Наш волонтер це помітив і кинувся шукати солодощі. Але першими зреагували батьки іншого хлопчика, вони дали йому свою цукерку. І ця маленька дитяча вдячність — обійми, поцілунки, щире «дякую» — зворушила всіх до сліз.

Ця історія — свідчення того, наскільки ці діти тонко відчувають добро. Вони не потребують дорогих подарунків — вони потребують любові, уваги й щирого ставлення. Навіть за просту цукерку, вони обіймають, цілують та пам’ятають. І саме тому ми впевнені: такими дітками потрібно займатися, їх потрібно підтримувати. Особливо тих, хто не має поруч турботливих батьків чи достатньо хороших умов для життя.

Дякуємо спеціалізованій школі «Гармонія» за довіру. Дякуємо дітям — за любов, якої вони навчають краще за будь-які книжки.