Нещодавно наші волонтери приїздили у селище міського типу Новоселівка, Лиманського району, Донецької області. Це селище було звільнене від окупації лише у вересні 2022 року, тому місцеві мешканці, які залишились у селищі, бо просто не мали як і куди виїжати, ще не відновились після страшної окупації. У цьому селищі і до окупації було досить мало продуктових магазинів, а тепер і взагалі немає. Очевидно, що тепер одна із найбільших проблема у Новоселівці - це продукти харчування та речі першої необхідності. Саме тому, ті продуктові пакети, які привезли наші волонтери, стали великим благословінням для селян. Вони надзвичайно раділи простому макарону чи олії, адже життя в окупації було, насправді, нестерпним…

Дещо про цей час нашим волонтерам розповіла пані Надія, місцева жителька, років 60-ти. Коли жінка розповідала про ті жахіття, які відбувались у селі протягом семи місяців окупації, у її очах та голосі було відчутно страх… Страх, що це ще не кінець цього пекла на землі, страх, що окупанти повернуться… Саме цей страх не дозволяє людям розповідати правду. Але пані Надія розповіла… Усі ці сім місяців люди у Новоселівці змушені були практично жити у підвалах, через постійні обстріли.

Окрім того, селяни не могли вийти на вулицю без документів, вони, якщо й виходили, то з опущеними вниз очима та ні з ким не розмовляючи, навіть із сусідами. Бо були випадки, коли знайомі пані Надії у розмові з сусідами промовились щодо своєї проукраїнської позиції і після цього їх більше ніхто не бачив. Окупанти їх викрадали та, наймовірніше, страчували… Це виглядає, як сцена з якогось страшного фільму, але, на жаль, це не фільм. Це реальність, у якій жили люди Новоселівки протягом семи місяців і реальність, у якій живуть ще сотні тисяч українців сьогодні. Це однозначно лякає та засмучує, але, окрім цього, це відкриває наші очі та серця до потреб людей, які пережили чи переживають цей жах. Це можливість своїми ресурсами показувати любов Господа людям, які в результаті окупації, потребують найрізноманітнішої допомоги.